Біографія Олександра Галкіна

Олександр Галкін

Олександр Іванович Галкін народився 1 вересня 1935 року на хуторі Бузовик (нині село Розсоховате Охтирського району), де було близько 45 дворів. У 1952 р. з відзнакою закінчив Розсоховатівську семирічку. У 1954 р. вступив на курси Укр. АГП ГУГК МВС СРСР у Києві, які закінчив у 1954 році – здобув фах молодшого техніка -топографа. У 1962р. закінчив 10-й клас вечірньої школи робітничої молоді

З 1954 р. по 1958 р. був призваний на строкову службу. Після демобілізації працював на Рибінському (Ярославської обл.) заводі № 20 -ливарником. Одружився.  У 1959 р. з дружиною переїхав на Охтирщину, де працював ливарником на заводі № 11 Мінзв'язку по 1965 р. Тут, в Охтирці , у міськрайонній газеті «Прапор перемоги» у 1959 році вперше було надруковано вірш Олександра Галкіна «Пісня славних трударів».

У 1963 році вступив до Сумського педагогічного інституту. У 1965 перевівся до Харківського державного університету ім. О.М.Горького (тепер ім. Каразіна), який закінчив у 1969 р. З 1965 р, навчаючись заочно, пішов на викладацьку роботу. Але в проміжках учителювання працював завклубом швейної фабрики (1966 - 1968), заводу «Сільгоспмаш» (1968 – 1970 ), директором Будинку вчителя (1977 – 1979) та Будинку культури (1979 – 1980). Закінчив трудову діяльність директором Охтирського міського краєзнавчого музею (1987 – 2002). Загальний трудовий стаж – 50 років.

Любов до навчання, до книги прищепила вчителька Чумак Євгенія Михайлівна, якій (уже дорослим) присвятив вірш «Стоять біля школи стрункі осокори».  Писати почав з дитинства - з 4 класу, а в 7 класі (1952) за рік написав аж 101 вірша. Мріяв стати кінорежисером або актором. Тож і не дивно, що скрізь, де б не працював Олександр Іванович, робота була пов’язана з  культурою.

Перші друки з'явились у 1958 – 1959  роках. У 1992 р. вийшла збірка «З цілющої купелі охтирської землі» у колективному збірнику «Охтирськими стежинами». У 1996 році надруковано художньо-документальну віршовану повість про Івана Багряного «Ізгой», у 2000 – роман «Смолоскипи запалено». Твори письменника друкувалися в колективних книгах та альманахах не лише в Україні, а й за кордоном (книга «Злочин», Австралія). 

Нині Олександр Галкін – член Національної Спілки журналістів України та Слобожанської спілки письменників-краєзнавців.

Олександр Іванович бере участь у різноманітних  літературних конкурсах, і його роботи обов’язково відзначаються Дипломами, Почесними грамотами, преміями…

У вільний час перегортає сторінки книг улюблених письменників – Д.Лондона, Т.Шевченка, І.Багряного, М.Арунбашева, сучасних охтирських поетів Г.Комісарова, Г.Будянської, А.Дудченка, Л.Буднянської.

Зараз Олександр Іванович Галкін на заслуженому відпочинку, але й на пенсії не сидить без роботи. Він продовжує писати вірші, статті, нариси, веде дослідницьку роботу, працює з  молодими авторами.